РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ
30-ті роки ХХ століття в радянській історії відомі не лише колективізацією, індустріалізацією а також масовими Сталінськими репресіями. Це явище не оминуло і село Боровеньку. Відомі деякі подробиці справи 1931 року, за якою були арештовані 23 жителя села. А саме: БЕРЕЖНИЙ Михайло Павлович, ДОРОГИН Яків Петрович, ЗОЗУЛЯ Григорій Макарович, ЗОЗУЛЯ Єлисей Фокович, ЗОЗУЛЯ Степан Макарович, ЗОЗУЛЯ Федір Хомич, КАЛИТА Федір Максимович, КОВТУН Самсон Гнатович, КРАВЧЕНКО Іван Кирилович, МОМОТ Андрій Пилипович, МОМОТ Григорій Калинович, МОМОТ Микита Іларіонович, МОМОТ Микола Григорович, МОМОТ Михайло Прокопович, ПІДЛІСНИЙ Антон Гаврилович, ПРИХОДЬКО Григорій Андрійович, СЕМИРЯЖКО Прокіп Борисович, СИКАЛО Федір Григорович, СИСОЄНКО Митрофан Андрійович, СТУКАЛО Яків Романович, ТАТАРЧЕНКО Іван Іванович, УРАЗОВСЬКИЙ Іван Андрійович, ЧИЖИК Григорій Іванович. За матеріалами цієї справи всі вони звинувачувались в організації повстанської контрреволюційної організації, метою якої було повалення радянського режиму збройним шляхом та організацією повстання селянства. Стаття 54/2 УК УРСР. Справу розглядав Рубіжанський райвідділ Донецького сектору ГПУ. Всі підозрювані були визнані винними у цій справі, проте якимсь дивним чином у розслідування втрутився лисичанський дільничний прокурор ГОЛУМБІЄВСЬКИЙ та 12 листопада 1931 року розглянувши дану справу знайшов що розслідування в справі проведено досить повно, але ж не зібрано досить доказів для віддання до суду вищевказаних осіб. А тому керуючись арт. 4 положення про уточнення функції ДПУ, арт. 104 КПК та відповідно до арт. 213 ч. 1 КПК, постановив: відносно вище перелічених 23 осіб справу в кримінальному порядкові на підставі арт. 197 ч. 2 КПК переведенням закрити. Захід запобігання скасувати. Заарештовані були звільнені. Вони за ґратами провели в середньому по 3 місяці. Дивним чином 32 родини не лишились без годувальників. Смішною здається і причина арешту. Де в 1931 році прості селяни могли дістати зброю для організації контрреволюційної групи. Серед інших заарештованих в цей період був служитель релігійного культу БІЛОВОЛ Іван Васильович якого вислали за межі України. До 5 років позбавлення волі засудили секретаря Боровенської сільради ЯРОША Василя Федоровича. Обоє були реабілітовані аж в 1989 році. І це звісно не всі репресовані боровенці в 1931 – 1932 роках.
Друга хвиля репресій прокотилась селом у 1937 - 1938 роках. 10 сiчня та 3 жовтня 1938 року засуджені до розстрiлу вчителі Боровенскої школи ЗОМЕРФЕЛЬД Евальд Михайлович та ШВАРЦ Отто Федорович. Були заарештовані десятки колгоспників.
Третя хвиля репресій супроводжувалась арештами жителів нашого села в 1942 – 1943 роках. 18 лютого 1943 року за звинуваченням у посібництвi фашистським окупантам був заарештований голова колгоспу «Червона Армія» ДУБІВСЬКИЙ Олександр Іванович. 15 серпня 1943 року справу припинено за недоведенiстю звинувачення, з-пiд варти Дубівський звiльнений. 19 червня 1943 року вчитель Боровенської школи ЄВТУШЕНКО Микола Іванович був засуджений до 10 років позбавлення волi. Подальша його доля не відома. Відомо що заарештували близько 150 чоловік. З них було розстріляно 46 жителів та уроженців нашого села. І то мабуть не остаточні цифри. У додатку
Громадська організація "ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА"
